21 лютого 2014 року між Президентом України В.Януковичем з одного боку та лідерами опозиції В.Кличком, О.Тягнибоком та А.Яценюком з іншого боку було укладено Угоду про врегулювання кризи в Україні (далі – Угода). Переговори щодо укладення Угоди відбувалися за участі представників Європейського Союзу – Міністра закордонних справ Польщі Р.Сікорського, Міністра закордонних справ Німеччини Ф.Штайнмаєра та Міністра закордонних справ України Франції Л.Фабіуса, а також В.Лукіна – спеціального представника Президента Російської Федерації.
О 10 годині 21 лютого 2014 року текст Угоди був погоджений сторонами і вона була підписана В.Януковичем, В.Кличком, О.Тягнибоком, А.Яценюком, Р.Сікорським, Ф.Штайнмаєром та Л.Фабіусом.
Представник Російської Федерації В.Лукін Угоду не підписав, чим фактично не визнав її.
Угодою було передбачено, що протягом 48 годин після її підписання буде прийнято Верховною Радою, підписано Президентом та оприлюднено спеціальний закон, який відновить дію Конституції України 2004 року.
Також сторони домовилися про проведення позачергових президентських виборів, які мали відбутися одразу після прийняття нової Конституції України, але не пізніше грудня 2014 року. Сторони домовилися утримаються від застосування силових заходів.
На виконання Угоди 21 лютого 2014 року Верховна Рада України конституційною більшістю у 386 голосів прийняла Закон України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України», яким передбачено відновлення дії Конституції України 2004 року.
Разом з тим, 22 лютого 2014 року В.Янукович публічно – у відео-інтерв’ю, заявив, що він відмовляється від Угоди та не має наміру підписувати прийнятий Парламентом закон про відновлення дії Конституції України 2004 року, залишив місто Київ у невідомому напряму та фактично самоусунувся від виконання своїх конституційних повноважень.
У зв’язку з цим 22 лютого 2014 року Верховна Рада України, яка за умови відсутності легітимного Уряду України (28 січня 2014 року був відправлений у відставку) та самоусунення від виконання своїх обов’язків Президентом України, є єдиним легітимним органом влади України, прийняла постанову № 750-VII «Про текст Конституції України в редакції 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-VII».
Цією постановою Парламент України, на підставі наявних у нього виключних повноважень вносити зміни до Конституції України, враховуючи Висновок Європейської Комісії «За демократію через право» «Про конституційну ситуацію в Україні» від 20 грудня 2010 року, з метою відновлення легітимність конституційного правопорядку в Україні, визнав такими, що є чинними на території України положення Конституції України, прийнятої на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-VII.
Ця постанова діятиме до набрання чинності Законом України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21 лютого 2014 року № 742.
Крім того, 22 лютого 2014 року Верховна Рада України, враховуючи фактичну відмову В.Януковича від виконання Угоди, прийняла постанови «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України» та «Про взяття політичної відповідальності за ситуацію в Україні».
Цими своїми рішеннями Парламент України встановив, що Президент України В.Янукович у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та є таким, що не виконує свої обов’язки, та призначив позачергові вибори Президента України на 25 травня 2014 року.
Враховуючи викладене вище, відповідно до статті 112 Конституції України 2004 року (передбачає, що у разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання обов’язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України), єдиним легітимним вищим органом влади в України є Верховна Рада України.
Усі прийняті нею рішення спрямовані на якнайшвидше формування конституційних органів влади в Україні, вираження суверенної волі Українського народу та відновлення громадянського миру і спокою в Україні.
Таким чином, опозиційні сили та народні депутати колишньої провладної більшості у Парламенті спільно забезпечили реалізацію положень Угоди за умови самоусунення В.Януковича від виконання досягнутих мирних домовленостей та своїх посадових обов’язків.
У цьому контексті видається непослідовною та необґрунтованою позиція російської сторони щодо невиконання опозицією умов Угоди, у той час як ця угода не виконувалася саме екс-Президентом В.Януковичем, що підтверджено як його діями – відповідно до Угоди він зобов’язався підписати до 10 години 23 лютого 2014 року прийнятий Парламентом закон, який відновлює дію Конституції України 2004 року, так і його публічними заявами.
Тим більше така позиція російської сторони є дивною з огляду на те, що вона, в особі її представника В.Лукіна, фактично не визнала Угоду під час її укладення.