22 січня Україна відзначає величне і дороге кожному українцю свято – День соборності України. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити Україну всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси.
Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.
22 січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Так українці відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.
30 грудня 2011 року, відповідно до Указу Президента України День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».
Після подій 2013 - 2014 років, Революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву День Соборності України.
Нині, як ніколи Соборність набула надзвичайно важливого, навіть, священного значення для України і українців. Для нас Соборність - це не лише слово. Це тисячі загиблих синів і дочок України, які століттями боролися за нашу незалежність від загарбників, які ніколи не могли і зараз не можуть змиритися з тим, що український народ є вільний і має свою незалежну Державу. І навіть зараз, у ХХІ ст. нам українцям приходиться знову об’єднуватися і як 1990 році братися за руки і відновлювати той живий ланцюг єднання, щоб захистити нашу територіальну цілісність, нашу Соборність від агресора. І саме Єдність і Братерство українського народу зможе допомогти Українській державі вистояти і зберегти Соборність.