Як зазначили нам у дипломатичному представництві України в Белграді, це, насамперед, стосується голосування представників Сербії при ухваленні рішень щодо територіальної цілісності України в ООН, Раді Європи, ОБСЄ та інших міжнародних організаціях.

На запитання як висловлюватимуться представники України у Виконавчому комітеті ЮНЕСКО, якщо до того органу надійде заявка Косово про членство в Організації ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), в посольстві цієї країни нашій газеті повідомили, що Київ ще не має офіційної позиції, оскільки кандидатура Приштини на сьогодні є «гіпотетичною». Але, в будь-якому випадку, буде братися до уваги голосування Сербії в міжнародних організаціях, а саме численні рішення і резолюції щодо Криму, в тому числі резолюція від 27 березня минулого року, яку ухвалила Генеральна асамблея ООН.

При голосуванні за цей документ, яким 100 голосами «за» і 11 «проти» приєднання Криму до Росії проголошено незаконним, Сербія разом з іншими двадцятьма державами не брала участі у голосуванні. Але чи відвернення Белграду від факту порушення територіальної цілісності України і одночасне збереження особливих відносин з Росією і незапровадження санкцій щодо Москви не стане ударом по зусиллях сербської дипломатії з недопущення прийняття Косово в ЮНЕСКО? Відповідь на це запитання будемо знати у жовтні, коли Виконавчий комітет ЮНЕСКО буде розглядати це питання. 

Нагадаємо, що Белград оголосив, що буде до того часу намагатися, щоб більшість членів Виконавчої ради ЮНЕСКО (58 осіб), вболівали „за наше питання”. При цьому Сербії доведеться переконати не лише 32 держави, які визнають Косово, змінити свій зовнішньополітичний курс заради дружніх відносин з Белградом (таких, як Об’єднані Арабські Емірати або Чорногорія), але і решту 26, які не визнають незалежність Приштини, взагалі взяти участь в голосуванні.

З іншого боку, до прогнозів офіційних осіб Косово, що вони точно будуть прийняті в ЮНЕСКО, приєднався ще один, хоч і неофіційний голос з Москви Алєксєй Лідов, експерт ЮНЕСКО, академік Російської академії мистецтв і директор Наукового центру східнохристиянської культури. Лідов, який згідно публікацій інфоагенції „Спутник”, через свою позицію щодо подій в Косово став для Приштини небажаною особою, заявив, що вірогідність вступу Косово до ЮНЕСКО „досить висока”. Крім цього він додав, що це „не є поганим” тому, що членство Приштини в ЮНЕСКО „стане додатковим захистом пам’ятників в Косово, які знаходяться в небезпеці”.

 „З 1999 по 2004 рр. там зруйновано або пошкоджені 143 сербських християнських храми. Я вважаю, що Сербія повинна працювати над тим, щоб мати можливість утримувати і доглядати свою культурну спадщину, а також реставрувати пам’ятники, які знаходяться на території, від’єднаній від Сербії. Думаю, що за допомогою ЮНЕСКО  це буде зробити набагато легше”, - заявив Лідов, який, згідно з агентством „Спутник”, є одним з найвідоміших експертів ЮНЕСКО, що сприяв включенню православних косовських святинь до списку ЮНЕСКО.

  Саме він, невдовзі після березневого погрому 2004 року, перебував в Косово як член місії ЮНЕСКО, яка в той час, будучи приголомшеною нападами на монастирі, наполягала на тому, щоб ця Організація, окрім монастиря у Дечане, взяла під захист монастир Грачаніцу, Печку Патріаршію і церкву Богородиці Лєвішке - що і сталося.

У інтерв’ю „Спутнику” Лідов заявив, що „тепер албанські екстремісти сто разів подумають перед тим, як знову напасти на пам’ятники” і додав, що на його думку, навіть якщо Косово стане членом ЮНЕСКО, сербська культурна спадщина не стане албанською.

Газета «Політика», 20 серпня 2015 р., Д.Буквич