1)    Події у Верховній Раді АРК (Сімферополь)

У ніч на 27 лютого озброєні люди без ознак приналежності до збройних сил чи правоохоронних органів конкретної держави зайняли будівлю Верховної Ради АРК.

27 лютого на позачерговому засіданні ВР АРК, в закритому режимі і без кворуму, прийнято рішення про недовіру уряду АРК на чолі з Анатолієм Могільовим.
У ході голосування ВР АРК новим главою уряду став Сергій Аксьонов.

При цьому порушено ст.136 Конституції України, згідно з якою Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням із Президентом України.

На 25 травня було також призначено референдум про розширення повноважень Автономії, який згодом було перенесено на 30 березня.

Українське законодавство не передбачає проведення «місцевого референдуму».

2)    «Оксамитова інтервенція»

27-28 лютого Російська Федерація під приводом захисту громадян РФ та російськомовного населення в АРК розпочала пряме використання своїх Збройних сил (ЗС), як тимчасово розміщених на території України (ЧФ РФ), так і передислокованих з території РФ через військову базу і військові об’єкти ЧФ РФ у м.Севастополь. Теза про те, що присутність військ РФ спричинена начебто порушеннями прав громадян РФ та російськомовного населення в Україні залишається важливим елементом кампанії Росії.

Водночас, станом на сьогодні відсутні доведені факти відповідних порушень, не зафіксовано жодного відповідного звернення до органів влади України як від начебто постраждалих, так і від офіційних структур РФ. Відповідно до Меморандуму про співпрацю між Уповноваженим ВР з прав людини та омбудсменом РФ, у разі надходження таких звернень до російської сторони, вони передаються на розгляд українського омбудсмена.

Підрозділи ЗС РФ блокують і захоплюють автошляхи, аеродроми (Сімферополь, Бельбек) та інші стратегічні об’єкти на території АР Крим, встановлюють перешкоди для телефонного та радіозв’язку, тримають в облозі та намагаються захопити військові частини і військові містечка Збройних Сил, ВМС, прикордонної служби України, блокують кораблі ВМС України.

Якщо на початку інтервенції в АРК дійсно діяли люди у формі без нашивок, на техніці були зняті номери, то зараз, насамперед завдяки журналістам, зібрано достатньо доказів того, що на території діють збройні сили РФ: починаючи з номерів на військовій техніці, закінчуючи фото зі стрілецькою зброєю російського виробництва.

Спільно з військовослужбовцями РФ українські військові об’єкти блокують проросійські активісти і люди спортивної статури.

Українські військові не піддаються на моральний тиск та провокації і не вступають у збройне протистояння із російськими військовослужбовцями.

Наразі Росії вдалося встановити контроль над основними адміністративними об’єктами АРК, місцевими відділеннями СБУ та МВС України, а також низкою об’єктів ЗС України. Росія вживає зусиль для організації масових заворушень та збройних сутичок в АРК, що мало б створити підґрунтя для розширення масштабів воєнної агресії.

Водночас, переважна більшість військових частин ЗС України та Внутрішніх військ МВС України зберегли вірність Україні та залишаються непідконтрольними Російській Федерації.

Попри посилення політико-економічного тиску з боку США та ЄС на Росію, що вже призвело до погіршення стану російської економіки, російське керівництво зберігає безкомпромісну позицію та продовжує воєнну агресію проти України.

До того ж, створюються перешкоди для роботи в АР Крим представників впливових міжнародних організацій з безпеки. Невідомі озброєні люди в уніформі, які назвали себе представниками «самооборони», змусили залишити Крим Спецпредставника Генерального секретаря ООН Роберта Серрі, перед тим захопивши його та протримавши, фактично, в заручниках. Також представники згаданих «самооборонців» блокували в готелі «Україна» представника ОБСЄ із питань свободи слова Дунью Міятович.

3)    Кримськотатарський чинник

Народ, що історично сформувався в Криму. Розмовляють кримськотатарською мовою, яка належить до тюркської групи алтайської мовної сім'ї. У 1944 році за наказом Сталіна весь кримськотатарський народ був звинувачений у колабораціонізмі та депортований з Криму. Масове повернення почалося у 1989 році, і сьогодні в Криму мешкає близько 300 тис. кримських татар, що становить до 15% від загального населення АРК.

Наразі чиниться тиск на кримських татар шляхом залякування (погрози на рівні чуток про нову депортацію, маркування будинків кримських татарів), спроб підкупу (обіцянки посад, фінансових благ).

Меджліс кримськотатарського народу, представницький та виконавчий орган кримськотатарської громади, не вступає ні в які переговори і не досягав жодних домовленостей з «владою» Криму, підтримує соборність України та закликає усі регіони України до загальнонаціональної єдності та солідарності.